спокійний

I

1) (який не відчуває хвилювання; який виражає душевний спокій), супокійний, тихий, погідний, погідливий; безтрепетний (який не виявляє страху)

— Пор. безтурботний

2) (який має вдачу, що відрізняється спокоєм, рівністю), супокійний, рівний; тихий (який поводиться тихо, не створює неспокою); смирний, сумирний, смиренний, ангельський, тихомирний, рахманний (не здатний спричинити зло, схильний до злагоди); флегматичний (який характеризується незворушним спокоєм, що межує з байдужістю)

— Пор. безтурботний, стриманий I

3) (про життя, старість, сон тощо — тривання якого нічим не порушується), супокійний, тихий, мирний, ідилічний

— Пор. безтурботний

4) (про озеро, море тощо — без хвиль), тихий, супокійний; штильовий, заштилілий (на якому встановився штиль)

— Пор. безвітряний, тихий I, 4) II

▶ див. неяскравий, повільний 1), повільний 2), тихий I, 3), тихий I, 4)